This album is wonderful. It is truly blues at its best. It is early Fleetwood Mac but entirely different than what you may be use to. I would recommend this not only to Fleetwood Mac's fans but to anyone who truly loves the blues. Black Magic Woman is one of the songs on this album and keep in mind they recorded it before Carlos Santana. I swear you will not be disappointed.

Higher is the fifth album, and the fourth studio album, by Ezio, released in 2000.

Timepieces: The Best of Eric Clapton is a greatest hits album by British musician Eric Clapton. The album was originally released by RSO/Polydor Records in April 1982 (see 1982 in music). The following year a second volume, Time Pieces Vol.II Live in the Seventies, was released by the label. The album has been reissued several times and has been awarded certifications in several regions. Billboard reported, the album sold more than 13,400,000 copies worldwide.

Ekseption was a Dutch rock band active from 1967 to 1989, playing mostly-instrumental progressive rock and classical rock. The central character in the changing roster, and the only band member present on every album, was conservatory-trained trumpeter Rein van den Broek (10 September 1945 - 11 May 2015). The band saw some commercial success in the 1970s, having Dutch top ten hit singles with their adaptations of Beethoven's "Fifth" and Bach's (Celebrated) "Air". The second album, Beggar Julia's Time Trip (1969), won the Dutch Edison Award for album of the year, and the first five albums all went gold.

Un-Led-Ed is the debut album by Dread Zeppelin. Released in 1990, the album received a public endorsement by Led Zeppelin vocalist, Robert Plant, who claimed he preferred Dread Zep's version of "Your Time Is Gonna Come" to Led Zeppelin's original.

Don Airey has contributed to some of the most important rock albums of all time, including Ozzy Osbourne s Blizzard Of Ozz and Diary Of A Madman , Down To Earth by Rainbow, Whitesnake s 1987 the latter one of the genre s biggest sellers of all time.
It s probably quicker to cite rare examples of household names that the Sunderland-born keyboard wizard hasn t had the pleasure of playing with than to list the credits that he s notched so far, though the latter category includes Black Sabbath, Jethro Tull, Brian May of Queen, Colosseum II, Judas Priest, the supergroup Living Loud, Babe Ruth, Gary Moore, UFO, Michael Schenker, Colin Blunstone, Company Of Snakes, a latter incarnation of the Electric Light Orchestra, Katrina & The Waves and even Andrew Lloyd Webber.

Слухи об этом альбоме ходили с начала века. Сперва, когда весь материал был уже сочинен, а возможности записать его все не предоставлялось, публика, валом валившая на концерты Черного Кофе, получала под этим названием выступления Дмитрия Варшавского в сопровождении молодых коллег. Трое из четверых новых рекрутов - Сергей Доровской (ритм-гитара, вокал), Владимир Тупиков (соло-гитара) и Николай Кузьменко (бас-гитара) - ранее играли в локальном составе Экзарх. Четвертым был ударник Сергей Почиталов. Бессменный вокалист, гитарист и композитор Черного Кофе, Варшавский предпочел собрать вокруг себя совершенно новый состав. Объяснялось сие тем, что "старые музыканты группы сейчас заняты непонятно чем", а не желающему стареть Варшавскому легче работается именно с молодыми инструменталистами. Объяснение, правда, было получено из уст непосредственно "молодых инструменталистов" - сам основатель группы упорно уклонялся от общения с прессой.

„Брати Гадюкіни” утворилися на початку 80-х. Тоді їх сприймали як львівську відповідь на київський гурт „ВВ”. Але, звичайно, вони значно відрізнялися – оригінальним гротескним гумором та вдалою музичною сумішшю блюзові-джазового „філінгу” з фольклором. „Брати Гадюкіни” створили образ такого собі „хлопця з народу” – не поганого і не хорошого, такого собі... Пісеньки від імені цього „антигероя” – це своєрідний стьоб на тему людської обмеженості. Можна сміливо сказати, що „Брати Гадюкіни” – це один з тих небагатьох гуртів, які були засновниками вітчизняного року і стали його легендами. Нажаль, гуртів, здатних замінити „Братів Гадюкіних” в їх творчій ніші, поки що не існує.

Було не любити - третій альбом львівського гурту Брати Гадюкіни. Запис зроблений у жовтні 1994 року на студії «Галмлин» (Львів).